Звернення Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до селян щодо продажу зерна до Аграрного фонду
З повагою
Юлія ТИМОШЕНКО,
Прем’єр-міністр України.
¬ ДОРОГІ АГРАРІЇ!
Україна збирає врожай. Це найгарячіша пора року, і я дуже рада, що жнива проходять досить успішно. Ми почали збирати врожай значно раніше, ніж торік, тому сьогодні йдемо з випередженням порівняно з минулим роком. Не мені вам розповідати, що найголовніша проблема, з якою ви стикаєтеся зараз, — це те, що пропозиція зерна на ринку значно вища, ніж попит. Як наслідок, в цей час починають потужно працювати спекулянти, які в цей момент хочуть за безцінь скупити у вас урожай.
Звертаюся до вас особисто, щоб сказати: так не має бути. Ви не маєте продавати ділкам свій врожай, вирощений потом і кров’ю, за смішні ціни. І моє завдання як Прем’єр-міністра України — захистити вас від обману.
Мій Уряд підготувався до кризи, створивши Аграрний фонд і виділивши для нього 3 млрд. грн. Він приступив до закупівлі зерна в заставу.
Уряд своєю постановою встановив закупівельні ціни на зерно, приблизно на 30-40% більші, ніж спекулятивна ціна, яку зараз пропонують на ринку зернотрейдери (див. у таблиці). Для того, щоб ви не продавали сьогодні зерно за втратними цінами, пропонуємо віддати частину врожаю до Аграрного фонду за так званими заставними цінами — це 60% від закупівельної ціни, визначеної міністерством. При цьому ви не втрачаєте власності на зерно, воно залишається вашим! Його можна забрати в будь-який момент, коли зерно на ринку буде мати найкращу ціну.
Держава застрахувала ваші ризики навіть на той випадок, якщо з якихось причин ціна на зерно на осінь не зросте. Це означає, що в будь-який момент, коли ви захочете продати зерно, яке вже є в заставі в Аграрному фонді, держава купить його за визначеною зараз закупівельною ціною. Тоді вже власником зерна стане держава.
Переконана, Аграрний фонд – це та підтримка, яку Уряд може дати нині селянинові. Крім того, я наполягла, щоб у процесі продажу зерна ви мали максимально спрощену процедуру, без зайвої бюрократії. На засіданні Уряду ми скоротили кількість довідок, які вимагаються від вас, з 16 до 4. Отже, тепер, щоб продати зерно, вам треба звернутися до відділення Аграрного фонду у вашому регіоні, написати заявку і принести лише 4 документи:
— виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
— копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість;
— просте чи подвійне складське свідоцтво або складську квитанцію чи видаткову накладну;
— посвідчення про якість зерна (сертифікат якості Державної хлібної інспекції).
Керівництво Аграрного фонду пообіцяло мені, що за кожною правильно оформленою заявкою селянин зможе отримати гроші вже через 3 дні. Це дуже важливо! Але знаючи наших бюрократів, я встановила паралельний контроль за роботою Аграрного фонду. Це Урядова «гаряча» лінія — 8-800-507-30-90 — куди ви можете дзвонити щодня з 8 до 21 години, залишати там свої заявки на продаж зерна чи повідомляти про проблеми, які виникають у спілкуванні з Аграрним фондом. Через 5 днів наш колл-центр передзвонить тому, хто давав заявку, і якщо за цей час Аграрний фонд не оформив усі документи і не закупив зерно у аграріїв, у його керівництва будуть проблеми, це я вам гарантую!
Ще один важливий момент: я переконала Уряд дозволити купувати зерно в тому числі на несертифікованих складах.
Крім того, є тверда домовленість про те, що Аграрний фонд не буде вибирати, в кого купувати зерно, а в кого ні. Надійшла заявка — її мають виконати. Тобто держава купуватиме зерно в міру надходження заявок. І саме тому важливо, щоб ці заявки ви швидко подали.
Ще хочу трішки охолодити жар тих політиків, які сьогодні здобувають собі президентські рейтинги будь-якою ціною і панікують, що в Аграрному фонді немає коштів. Гроші є. Достатні, щоб не давати закуповувати зерно за втратними неринковими цінами.
І наостанку — наводжу таблицю із цінами, встановленими для закупівель:
Закупівельна ціна, грн/тонну Заставна ціна (60%) грн/тонну
Пшениця м'яка групи «А» 2 класу 1418,32 851
Пшениця м'яка групи «А» 3 класу 1251,43 750,9
Пшениця м'яка групи «А» 4 класу 1134,61 680,00
Пшениця м'яка групи «А» 5 класу 967,83 580,7
Ячмінь
1 класу (для продовольчих цілей) 1 050,00 630,00
2 класу (для виробництва солоду
у спиртовому виробництві) 1015,88 609,5
3 класу (для кормових цілей) 900,00 540,00
Жито
1класу 1112,81 667,7
2 класу 1016,89 610,1
3 класу 882,54 529,5
Необхідні телефони:
8-800-507-30-90 — урядова «гаряча» лінія, безкоштовна; працює щодня з 8 до 21 години.
8-044-279-16-99; 8-044-279-16-78; 8-044-279-16-35 — «гарячі» телефони Аграрного фонду, працюють у робочі дні з 8 до 20 години.

За матеріалами газети "Сільські вісті"

Натомість подешевшала курятина
________________________________________
На столичних ринках підстрибнули ціни на цукор і яйця. Якщо раніше 1 кг цукру можна було купити за 3,5-4 грн, то зараз, у розпал сезону консервації, за нього просять не менше 6 грн.

"Є три причини подорожчання цукру: по-перше, у порівнянні з 2004 роком утричі виросло в ціні його виробництво, - пояснює ситуацію заступник голови правління національної асоціації "Укрцукор" Петро Борисюк. - Ми три роки стримували ціни на одному рівні, але далі це просто нереально. Зараз собівартість 1 тонни - 3388 грн. Торік ми продавали цукор дуже дешево - по 2,5 грн за кг - у підсумку в нас більше 1 млрд збитків. Але вибору не було: треба було за щось купувати газ для переробки цукрового буряка. До речі, той дешевий цукор моментально розкупили приватники, які тепер збувають його втридорога, а цукровим заводам від цього ні копійки прибутку...".

Цукор потрапляє в список продуктів, ціни на які регулюються державою. Але "держціни" 4,07 грн на ринках зараз немає. Однією з причин подорожчання представник галузі назвав сезонність - традиція варити варення, як і раніше, сильна.


Ще один продукт, подорожчання якого за останні тижні помітили покупці, - яйця. "Десяток" на ринку коштує 5,5-6 грн.

"Це типово сезонне подорожчання, - запевняє голова Союзу птахівників України Олександр Бакуменко. - Найдешевші яйця - звичайно в травні, цього року їхня відпускна ціна була не більше 3,2 грн, що навіть нижче собівартості. Ну, а потім ціна традиційно починає рости, досягаючи піку в листопаді-грудні. Але навіть узимку десяток яєць не повинен коштувати більше 6-7 грн. "Красна" ціна яєць цього літа - 5 грн. Якщо дорожче - це вже спекуляція".

Зате, за словами фахівця, зараз на 20% подешевіло пташине м'ясо: "Курятина коштувала близько 16 грн за кг, а зараз - 13-13,5 грн. Іншого виходу в нас немає, доводиться витримувати конкуренцію з імпортною бразильською й американською продукцією, хоч вона і низькоякісна. Щоб залишитися на плаву, доводитися знижувати ціни на якісне українське м'ясо. В 2008 році імпорт збільшився в 2,5 рази, а цього року - ще на 15%".


За матеріалами Газета по-киевски

Володимир КАРПІЙ,
кор. «Сільських вістей»
У львівських продовольчих магазинах продається ковбаса з претензійною назвою «М’ясна».
— А якою ж вона має ще бути? — дивуються люди. — Невже інші сорти ковбаси не м’ясні?
Мабуть, автори цього «шедевра» таки зрозуміли, що його наз¬ва невдала, тож «м’ясна» мало-помалу зникає з прилавків.
— НИНІ подібні «фокуси» з ковбасними виробами можна побачити не лише у Львові, — пояснює директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок, доктор ветеринарних наук І.Коцюмбас. — Переробним підприємствам гостро не вистачає вітчизняної сировини для виробництва ковбас, і вони використовують імпортне м’ясо сумнівної якості. Отож і начиняються так звані «ковбаси» різним непотребом — перевареними рогами й копитами, обрізками нутрощів тварин і тому подібним...
З І.Коцюмбасом я познайомився на VІІ Всеукраїнській конференції «Україна. Комбікорми-2009». Йшлося на ній про головну складову безпеки та якості тваринницької продукції — корми. Серед учасників — науковці, керівники підприємств тваринницької галузі, менеджери фірм, що спеціалізуються на виробництві кормів.
Генеральний директор Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі «Тваринпром» С.Гнатюк вважає, що високоякісній сировині просто ніде взятися. Якщо до 1990-го в Україні поголів’я свиней становило 20 мільйонів, то нині — менше 7 мільйонів. Ясно, що дефіцит м’яса треба чимось компенсувати.
Але ми маємо всі можливості для відродження тваринницької галузі, зокрема свинарства, переконаний Сергій Андрійович. Про це свідчить досвід корпорації «Тваринпром», яку він очолює. У господарствах корпорації утримується понад 125 тисяч голів свиней, торік вироблено понад 81 тисячу тонн свинини. Щороку поголів’я тварин збільшується, відтак зростають обсяги продукції. Спромоглися на це завдяки комплексному підходу. Наприклад, асоційованими членами корпорації, крім підприємств, що виробляють м’ясо, є ще 5 фірм, котрі поставляють кормові добавки, премікси і технологічне устаткування.
— Якість м’яса значною мірою залежить від того, що кладеш у годівницю, — наголосив С.Гнатюк. — Якщо всі компоненти чисті й високоякісні, то й продукція вийде такою ж. Інакше бути не може. Скажімо, Державною цільовою програмою розвитку українського села до 2015 року передбачається довести обсяги споживання м’яса у розрахунку 80 кілограмів на особу. Однак без ефективної діяльності комбікормових підприємств, які мають забезпечити тваринництво кормами в потрібній кількості та належної якості, цього не доб’ємось.
Група вчених Інституту тваринництва УААН під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Л.Подобеда презентувала оригінальну технологію виробництва рибної кормової добавки (РКД), яка збагачує корми для свиней повноцінним рибним протеїном.
Відродження комбікормової галузі на ринкових засадах відбувається повільно, але впевнено. Хто налагодив ділові стосунки з київським ТзОВ «Світ кормів», яке очолює В.Рубан, тому уже нема потреби шукати за кордоном мінеральні та вітамінні концентрати, премікси, білково-вітамінні мінеральні добавки.
У роботі конференції взяли участь також представники голландських, австрійських, російських та інших іноземних фірм. Кожна працює на високому рівні, однак ціни на їхню продукцію зависокі.
Та повчитися у закордонних виробників все ж є чому. Наприклад, контролю за безпекою та якістю кормів. Під час їх виробництва мають детально аналізуватися всі ситуації, що можуть вплинути на доброякісність продукції. Саме на цьому етапі належить встановлювати та усувати причини технологічного «браку».
У Євросоюзі з цього приводу розроблено спеціальну концепцію, затверджено стандарти на кормову сировину та власне корми. Впровадження подібної системи виробництва та контролю за якістю продукції в Україні вже на часі. Завдяки цьому зможемо вийти зі своєю продукцією на світовий ринок. Щоб прискорити цей процес, слід ухвалити Закон «Про корми». Він грунтовно обговорений на засіданнях Асоціації «Союз кормовиробників України». Та, на жаль, у народних обранців ніяк не дійдуть руки до його прийняття. Тож корми поки що поза законом.
м. Львів.

За матеріалами газети "Сільські вісті"

На сегодняшний день существует необходимость дополнительного финансирования Аграрного фонда Украины на уровне 3 млрд. грн. Об этом на пресс-конференции в УНИАН заявил председатель Всеукраинского союза сельскохозяйственных предприятий Юрий КАРАСИК.

Автор: Лідія Сливоцька.
Оператор: Юрій Пінський.
Титри: Олександр Баранівський, міністр аграрної політики України.
Микола Безуглий, голова Комісії з державного управління АПК робочої групи при
Кабміні.
Юрій Косюк, голова правління АТЗТ „Миронівський хлібопродукт”.
Вед: Щоб підтримати виробництво українського м’яса з держбюджету цього річ виділять 600 мільйонів гривень. Частина з них піде на дотації – за кілограм свинини аграрникам доплачуватимуть гривню, яловичини - гривню тридцять і курятини – тридцять копійок. Щоправда, ці гроші погоди не зроблять, кажуть самі виробники.

Птицеводы просят Тимошенко разобраться с распределением Минагрополитики средств госбюджета.

Ассоциация "Союз птицеводов Украины", объединяющая 87 птицепредприятий, обратилась к премьер-министру Юлии Тимошенко с
просьбой разобраться в непрозрачном распределении Министерством аграрной политики бюджетных средств, в частности, на программу селекции в животноводстве.

Союз птицеводов Украины недоволен действиями МинАП по распределению средств на селекцию в отрасли


Ассоциация "Союз птицеводов Украины" не удовлетворена действиями Министерства аграрной политики в части распределения средств на селекцию в птицеводстве. Об этом заявили представители ассоциации 8 июня на пресс-конференции в Укринформе.
Они подчеркнули, что в связи с этим совет директоров Союза птицеводов направил письмо премьер-министру Украины Юлии Тимошенко, где уведомляет ее о сложившейся ситуации.

Автор: Лідія Сливоцька
Оператор: Георгій Воробйов
Титр: Євген Сігал, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
Верховної Ради України.
Катерина Ващук, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної
Ради України.

Автор: Лідія Сливоцька
Оператор: Юрій Пінський
Титри: Олександр Баранівський, міністр аграрної політики України.
Олег Бахматюк, голова спостережної ради м’ясокомбінату.
Євген Сігал, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
Верховної Ради України.

Автор: Лідія Сливоцька.
Оператор: Юрій Пінський.
Титри: Андрій Ярмак, заступник директора Проекту аграрного маркетингу
(компанії Land O’Lakes за підтримки USAID).
Микола Безуглий, голова Комісії з державного управління АПК робочої групи
при Кабінеті міністрів України.