Володимир КАРПІЙ,
кор. «Сільських вістей»
У львівських продовольчих магазинах продається ковбаса з претензійною назвою «М’ясна».
— А якою ж вона має ще бути? — дивуються люди. — Невже інші сорти ковбаси не м’ясні?
Мабуть, автори цього «шедевра» таки зрозуміли, що його наз¬ва невдала, тож «м’ясна» мало-помалу зникає з прилавків.
— НИНІ подібні «фокуси» з ковбасними виробами можна побачити не лише у Львові, — пояснює директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок, доктор ветеринарних наук І.Коцюмбас. — Переробним підприємствам гостро не вистачає вітчизняної сировини для виробництва ковбас, і вони використовують імпортне м’ясо сумнівної якості. Отож і начиняються так звані «ковбаси» різним непотребом — перевареними рогами й копитами, обрізками нутрощів тварин і тому подібним...
З І.Коцюмбасом я познайомився на VІІ Всеукраїнській конференції «Україна. Комбікорми-2009». Йшлося на ній про головну складову безпеки та якості тваринницької продукції — корми. Серед учасників — науковці, керівники підприємств тваринницької галузі, менеджери фірм, що спеціалізуються на виробництві кормів.
Генеральний директор Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі «Тваринпром» С.Гнатюк вважає, що високоякісній сировині просто ніде взятися. Якщо до 1990-го в Україні поголів’я свиней становило 20 мільйонів, то нині — менше 7 мільйонів. Ясно, що дефіцит м’яса треба чимось компенсувати.
Але ми маємо всі можливості для відродження тваринницької галузі, зокрема свинарства, переконаний Сергій Андрійович. Про це свідчить досвід корпорації «Тваринпром», яку він очолює. У господарствах корпорації утримується понад 125 тисяч голів свиней, торік вироблено понад 81 тисячу тонн свинини. Щороку поголів’я тварин збільшується, відтак зростають обсяги продукції. Спромоглися на це завдяки комплексному підходу. Наприклад, асоційованими членами корпорації, крім підприємств, що виробляють м’ясо, є ще 5 фірм, котрі поставляють кормові добавки, премікси і технологічне устаткування.
— Якість м’яса значною мірою залежить від того, що кладеш у годівницю, — наголосив С.Гнатюк. — Якщо всі компоненти чисті й високоякісні, то й продукція вийде такою ж. Інакше бути не може. Скажімо, Державною цільовою програмою розвитку українського села до 2015 року передбачається довести обсяги споживання м’яса у розрахунку 80 кілограмів на особу. Однак без ефективної діяльності комбікормових підприємств, які мають забезпечити тваринництво кормами в потрібній кількості та належної якості, цього не доб’ємось.
Група вчених Інституту тваринництва УААН під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Л.Подобеда презентувала оригінальну технологію виробництва рибної кормової добавки (РКД), яка збагачує корми для свиней повноцінним рибним протеїном.
Відродження комбікормової галузі на ринкових засадах відбувається повільно, але впевнено. Хто налагодив ділові стосунки з київським ТзОВ «Світ кормів», яке очолює В.Рубан, тому уже нема потреби шукати за кордоном мінеральні та вітамінні концентрати, премікси, білково-вітамінні мінеральні добавки.
У роботі конференції взяли участь також представники голландських, австрійських, російських та інших іноземних фірм. Кожна працює на високому рівні, однак ціни на їхню продукцію зависокі.
Та повчитися у закордонних виробників все ж є чому. Наприклад, контролю за безпекою та якістю кормів. Під час їх виробництва мають детально аналізуватися всі ситуації, що можуть вплинути на доброякісність продукції. Саме на цьому етапі належить встановлювати та усувати причини технологічного «браку».
У Євросоюзі з цього приводу розроблено спеціальну концепцію, затверджено стандарти на кормову сировину та власне корми. Впровадження подібної системи виробництва та контролю за якістю продукції в Україні вже на часі. Завдяки цьому зможемо вийти зі своєю продукцією на світовий ринок. Щоб прискорити цей процес, слід ухвалити Закон «Про корми». Він грунтовно обговорений на засіданнях Асоціації «Союз кормовиробників України». Та, на жаль, у народних обранців ніяк не дійдуть руки до його прийняття. Тож корми поки що поза законом.
м. Львів.

За матеріалами газети "Сільські вісті"